АЙШИРСЬКА ПОРОДА

АЙШИРСЬКА ПОРОДА великої рогатої худоби, молочного напрямку. Виведена наприкінці 18 в. у графстві Ер у Шотландії шляхом поліпшення місцевої худоби "прилиттям крові" тисватерськї, голландськї, фламандської й олдернейської порід, які розводили на островах протоки Ла-Манш. Відбір і підбор проводили по екстер'єрі, молочній продуктивності й жирномолочності.

У тварин Айширской породи статура правильна, кістяк міцний, груди глибокі, широкі. Роги світлі, спрямовані в сторони, нагору й небагато назад. Вим'я гарне розвинено. Масть червоно-ряба (від білої з невеликими червоними плямами до темно-червоної з білими плямами). Жива маса биків 700-800 кг, корів 420-500 кг, телиць до 12 мес. - 240 кг, до 18 мес. - 300-350 кг. Удої 4000-4500 кг у рік, жирність молока 4-4,4 %.

Поширена в багатьох країнах Європи, у США, Канаді, Австралії. У Росію худоба Айширской породи почали завозити в 19 в., але поширення він не одержав. В 60-х р. 20 ст. тварин Айширской породи завозили в СРСР із Фінляндії.